Специфіка об'єктів, створених штучним інтелектом: правовий статус і питання авторського права

Авторські права на об'єкти, створені штучним інтелектом (ШІ), стають дедалі актуальнішою темою в умовах стрімкого розвитку технологій. З моменту появи генеративних моделей, таких як ChatGPT, Midjourney та ін, виникає безліч правових питань щодо належності авторських прав на використання результатів їхньої взаємодії користувачем. Зокрема, хто є автором твору, створеного ШІ; чи можуть об’єкти, створені ШІ, бути захищеними авторським правом; хто несе відповідальність за порушення прав третіх осіб, якщо ШІ використовує дані, захищені авторським правом, тощо.

В першу чергу слід відзначити, що об’єкти, створені за допомогою штучного інтелекту (ШІ), мають низку специфічних особливостей, які серйозно впливають на їх правовий статус та питання визначення авторства, що в свою чергу породжує проблему встановлення власника майнових прав на такі об’єкти, а саме:

• Використання наявної інформації та даних. ШІ працює, аналізуючи величезні обсяги даних, які можуть включати текст, зображення, відео та інші матеріали, що водночас захищені авторським правом. Крім того, важливо розуміти, що результати, які генерує ШІ, часто є компіляцією або адаптацією цих наявних даних, наприклад, ШІ може створити нове зображення, змішуючи частини кількох раніше створених картин, але без внесення жодного нового творчого елементу, що в подальшому викликає питання щодо законності їх використання та можливих порушень авторських прав авторів.
• Відсутність творчого підходу у творах, створених за допомогою штучного інтелекту є одним із ключових факторів, що впливають на їх правовий статус. У юридичному контексті, для того щоб твір вважався об’єктом авторського права, він повинен мати елемент творчості, тобто бути результатом інтелектуальної діяльності людини. Цей творчий підхід включає унікальність і оригінальність, що є результатом особистих, суб'єктивних рішень автора (творця). Водночас, будь яка генеративна модель ШІ виступає як технологічний інструмент, що працює на основі запрограмованих алгоритмів, які обробляють дані та генерують новий контент на основі заданих параметрів. Проте, незважаючи на складність і новизну створених творів, модель діє автоматично, без особистої творчої інтенції або свідомого вибору. Це означає, що результати роботи є лише механічним поєднанням даних, без участі особистих суджень, уяви чи емоцій, які притаманні людській творчості.
• Генерація творів без участі людини. В першу чергу, існує основне питання щодо того, чи можна взагалі вважати такі твори результатом інтелектуальної діяльності. Зокрема, якщо ШІ генерує твір автоматично, без втручання людини, виникає питання: хто все ж є автором такого твору? Згідно з класичним підходом авторського права, автором є фізична особа, яка створює твір, тобто та, яка вносить індивідуальний творчий внесок. У випадку з творами, створеними ШІ, відсутність людської участі у процесі створення твору означає, що немає конкретної особи, яку можна було б визнати автором, що створює правовий вакуум, де об’єкт (твір) існує без чіткого володіння авторськими правами, а отже існує відсутність рамок щодо визначення майнових прав на об’єкт.

  Водночас, навіть із врахуванням особливостей таких об’єктів і потенційної неможливості захисту таких об’єктів в рамках авторського права, вирішення даного питання значно варіюється в різних країнах, створюючи низку прецедентів та різних підходів практики вирішення спорів.

США

У США авторське право надається виключно оригінальним авторським творам, зафіксованим на будь-якому матеріальному носії, тому продукти, повністю створені ШІ, не можуть отримати захист авторського права. Однак поштовхом щодо врегулювання даного питання постала справа Крістіни Каштанової щодо створеного нею за допомогою штучного інтелекту коміксу «Zarya Of the Dawn», де зокрема було визначено надати авторське право лише на сам комікс в цілому (збірку), проте, окремі зображення згенеровані Midjourney не підлягатимуть захисту, адже, "дії Каштанової, в даному випадку були надто незначними та непомітними, щоб забезпечити достатній рівень креативності для захисту авторських прав на окремі зображення". Як результат даної справи у травні 2023 року Бюро авторських прав США випустило "Інструкції з реєстрації авторських прав на роботи, що містять матеріали, створені штучним інтелектом", де було чітко визначено, що "особи, які використовують технологію штучного інтелекту для створення твору(об’єкту), можуть вимагати захисту авторських прав саме на свій власний внесок у цей твір (об’єкт), ідентифікувавши у стандартній заявці частину твору (об’єкту) на яку претендує автор".

Крім того, низка колективних позовів проти GitHub Copilot (помічника з кодування ШІ, створеного на піратському програмному забезпеченні з відкритим кодом), Stability AI, DeviantArt і Midjourney, Runway AI, а також Google (інструмент Imagen) від Сари Ендерсен, Келлі МакКернан, Джінгна Чжан, Гжегожа Рутковського та ін. щодо порушення авторських прав сприяла створенню та представленню до загального відома у липні 2024 року проєкту Бюро авторських прав США щодо врегулювання питання авторських прав на об’єкти штучного інтелекту з метою створення єдиного підходу щодо визначення проблематики, встановлення термінів ідентифікації об’єктів ШІ, а також способів врегулювання порушень авторських прав в рамках використання інструментів штучного інтелекту.

Європейський Союз

У Європейському Союзі регулювання об'єктів, створених ШІ, перебуває на стадії активної розробки, особливо через введення "AI Act." Цей проєкт спрямований на регулювання використання ШІ, включаючи питання, пов'язані з авторським правом. Основна увага приділяється оцінці ризиків для прав і свобод людини, що виникають у зв'язку з використанням ШІ. Водночас, питання щодо приналежності об’єктів, створених штучним інтелектом, до "творів" було вирішено в рамках фінального звіту ЄС з питань тенденцій та розробки штучного інтелекту у 2020 році, де було визначено, що об’єкт створений ШІ вважатиметься «твором», якщо він відповідатиме таким критеріям: 1) належати до літературної, наукової чи художньої сфери; 2) бути результатом інтелектуальної праці людини; 3) відображати творчий вибір людини, який проявляється в цьому об’єкті.

Україна

В Україні ситуація з регулюванням авторських прав на об'єкти ШІ залишається менш визначеною. Законодавство не містить конкретних положень щодо об'єктів, створених ШІ. Проте, водночас, питання було частково врегульовано в рамках Закон України "Про авторське право і суміжні права" відповідно до спеціального права – права sui generis. В даному випадку виникає поняття "неоригінального об’єкту, згенерованого комп’ютерною програмою", що не визнаються творами у їх початковому визначенні, оскільки твір є оригінальним інтелектуальним творінням автора. Проте, створення даного об’єкту вимагає задіяння людського ресурсу з отриманням конкретного результату (продукту) та відповідно має місце захист майнових прав (дозвіл або заборона використання об’єкту діяльності) з метою отримання вигод в рамках задіяного людино-ресурсу щодо створення такого об’єкту. Тобто, застосування права sui generis до об’єктів, створених штучним інтелектом, ґрунтується на тому, що критерієм для отримання захисту є не оригінальність, як у випадку авторського права, а форма вираження (результат роботи ШІ) та здійснене задіяння людського ресурсу, де ШІ визначається як інструмент від взаємодії з яким було створено об’єкт. Водночас суб’єктами sui generis будуть вважатися особи яким належать майнові права на такий об’єкт та які мають бути захищені. Зокрема, право sui generis виникає з моменту створення об'єкта, що не є оригінальним (об’єкту створеного ШІ) та строк чинності майнових прав становить 25 років.

Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії

Відповідно до законодавства Сполученого Королівства, зокрема "«Закону про авторське право, зразки та патенти 1988 року", художні твори, створені за допомогою комп’ютерних програм, можуть охоронятися авторським правом (хоч на державному рівні і відсутня система реєстрації авторських прав). Зокрема, у розділі 178 Закону передбачено, що "твір створений за допомогою комп’ютерної програми" – це твір, створений комп’ютером без задіяння людини та «автором» створеного комп’ютером твору вважатиметься особа, яка вжила необхідних заходів для створення об’єкту. Такі твори охоронятимуться з моменту створення та протягом 50 років із закінчення календарного року, в якому вони були створені.

Китай

У Китаї закон про авторське право не передбачає чітких положень щодо врегулювання питання об’єктів, створених за допомогою штучного інтелекту. Зокрема, щоб забезпечити реєстрацію авторського права з подальшим отримання свідоцтва на твір в Китаї, об’єкт має відповідати двом умовам: (1) він має бути оригінальним інтелектуальним твором у сфері літератури, мистецтва чи науки; і (2) він повинен мати можливість бути представлений у певній формі. Саме виходячи із даних позицій відбувалось слухання по справі Лі проти Лю (Jing 0491 Min Chu № 11279), де позивач Лі створив кілька зображень за допомогою вхідних підказок у Stable Diffusion (генеративної моделі штучного інтелекту з відкритим кодом) під назвою «Весняний вітерець приніс ніжність», а відповідач Лю використавши поточне зображення вилучив підпис позивача Лі, розмістивши об’єкт на популярній платформі обміну творчим контентом. Таким чином, постало питання захисту створеного об’єкту в рамках авторського права та чи мало місце в цілому порушення авторських прав позивача.

Зокрема, в рамках даної справи було одразу вирішено декілька питань щодо позиціонування авторських прав на об’єкт, створений штучним інтелектом, а саме: 1) було визначено, що зображення, яке зовні не відрізняється від звичайної фотографії чи картини, належить до сфери мистецтва, може бути представлене в певній формі та кваліфікується як витвір образотворчого мистецтва; 2) суд встановив, що шляхом самостійного проєктування та вдосконалення візуальних елементів і композиції за допомогою кількох раундів введення підказок і коригування параметрів, а також шляхом художнього вибору свого бажаного портретного зображення жінки крупним планом у сутінках, позивач брав участь у процесі "інтелектуальної творчості", результатом якого стала «оригінальна» робота, а не механічне творіння; 3) загалом авторським правом на об’єкт, створений у Китаї, володіє його автор, який може бути фізичною особою, юридичною особою або інкорпорованою організацією. Суд заявив, що модель штучного інтелекту сама по собі не може бути автором та розробник ШІ-моделі в цьому випадку не брав участі у створенні зображення (він виступав виключно як виробник творчого інструменту). Більше того, у ліцензії користувача прямо зазначено, що Stability AI не заявляє та не зберігає жодних прав на вихідний вміст використання інструменту. Таким чином, суд постановив, що Лі, як автор зображення, є законним власником авторських прав на згенероване зображення.